То ж чим отруїли Сейм у жовтні 2019

Новини

Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» розташований у Кролевецькому, Путивльському, Конотопському  та Буринському  районах.  Окрасою та основним гідрологічним об’єктом парку є річка Сейм. В межах РЛП розташована його нижня течія, що зумовлює проникнення сюди багатьох видів риб з Дніпра та Десни, чим і визначається іхтіологічна унікальність цього відрізку річки. Проте періодично з причини недбалості та безвідповідальності людей унікальна іхтіофауна Сейму страждає від отруєнь та втрачає свою чисельність.

Такий трагічний для річки випадок трапився нещодавно, у середині жовтня цього року. У річку проникла невідома речовина, яка викликала мор риби. Його спостерігали на ділянці русла, фактично починаючи від кордону з Росією та закінчуючи територією Путивльщини. Яка речовина проникла у річку, звідки вона проникла і на цей час залишається нез’ясованим і офіційних пояснень з цього приводу від відповідальних за збереження довкілля організацій не надходило.

З моменту виявлення мертвої риби у річці, на виконання своїх обов’язків по збереженню природних ресурсів дирекцією РЛП «Сеймський» були надіслані клопотання до низки компетентних у питаннях екології структур з проханням проведення досліджень забрудненої води, донних відкладень та мертвої риби на предмет виявлення отруйної речовини, з’ясування причин мору гідробіонтів та з метою недопущення збільшення масштабів трагедії, що уже виникла. В цю роботу були залучені Державна екологічна інспекція уСумській області, Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області, фахівці з оперативного моніторингу довкілля  кафедри екології Сумського НАУ, Лабораторія агротехнічних досліджень та екологічної безпеки земель довкілля та якості продукції Державної установи «Інститут охорони грунтів України», Лабораторія моніторингу вод РОВР у Сумській області.  Оперативний контроль ситуації проводила громадська організація «Чистий Сейм».

Лабораторіями згаданих організацій був проведений гідрохімічний аналіз поверхневих проб води та мулу річки Сейм, відібраних у період з 12 по 18 жовтня 2019 року у різних створах річки. За більшістю показників відхилень від стандартних значень або не було, або вони були не суттєвими. Однак, за трьома критеріями, а саме: вміст розчиненого кисню у воді, хімічне споживання кисню (ХСК) та  біологічне споживання кисню (БСК5) відмічено суттєве відхилення від гранично допустимих значень. Крім того, лабораторією екології СНАУ окрім зазначених досліджень був проведений аналіз проб води за ОВП-критерієм (окиснювально-відновний потенціал води), значення якого виявилося надзвичайно низьким і більше ніж у 3 рази не дотягувало до гранично допустимих величин.

Аналіз отриманих цифр вказує на те, що власне відбулося з водою у Сейму  у середині жовтня місяця. Розглянемо покроково.

Питання №1 – що стало причиною гибелі риб та інших гідробіонтів?

Усі лабораторії засвідчили різке зменшення кисню у воді. Замість гранично допустимих 6,0 мгО2/дм3 його кількість становила 0,96-1,8 мг О2/дм3. За такої кількості кисню у воді ще можуть вижити карась, в’юн, линок та деякі інші придонні риби. Хижа риба та риба, яка тримається течії річки, за таких концентрацій кисню у воді гине або ж рефлекторно спливає на її поверхню та  зосереджується у приберегових ділянках русла. Саме це явище спостерігали мешканці присеймівських сіл та міста Путивль. Отже причиною задухи стало різке зниження кисню розчиненого у воді.

Питання№2 – чому сталося зниження концентрації кисню?

Відповідь на це питання ховається у показниках ХСК –хімічне споживання кисню. За даними Державної екологічної інспекції у Сумській області у пробах води, відібраних у різних створах, ХСК перевищувало гранично допустимий показник у кілька разів. Іншими словами, чим більше у воді перебуває органічних та неорганічних сполук, які реагують з киснем води, тим більше вони його забирають, тим вище цей показник. У відібраних пробах води таких сполук було настільки багато, що вони знизили вміст розчиненого у ній кисню з гранично допустимих 6,0 мг О2/дм3  до 0,96-1,8 мг О2/дм3.

Питання №3 – що ж то були за речовини, органічні чи неорганічні, чи обидві одночасно?

Гідрохімічний аналіз проб води, проведений рядом лабораторій, не виявив перевищення допустимих концентрацій іонів хімічних речовин, які могли б проявляти токсичну дію на організм гідробіонтів. Тобто забруднення річки відбулося органічними речовинами. Цей висновок підтверджують результати лабораторних досліджень з біологічного споживання кисню БСК5. У всіх пробах води зафіксовано суттєве перевищення цього показника (див. вище). Для різних створів річки він змінювався у бік збільшення від 5,5 мгО2/дм3 до 16,5 мгО2/дм3 замість гранично допустимих 3мгО2/дм3.

Біологічне споживання кисню - це кількість розчиненого кисню, виражена у міліграмах, яка необхідна для окиснення органічних сполук, що знаходяться у 1дм3 води в аеробних умовах в результаті біохімічних процесів. Тобто, чим більше у воді органічних сполук, тим більше потрібно кисню для їх окиснення. Як правило, в окисненні таких речовин беруть участь різноманітні бактерії, які поселяються в масі наявної органіки і використовують розчинений кисень. Зверніть увагу, у окремих пробах води показник БСК5 становив 16,5 мгО2/дм3 замість 3мгО2/дм3. Тобто, на час екологічної катастрофи у воді Сейму перебувала така кількість якоїсь органіки, яка у 5,5 разів перевищувала її  гранично допустиму концентрацію!!!

На наявність у пробах води великої кількості органіки вказують також результати вимірювання їх ОВП (окиснювально-відновного потенціалу).

Високі значення ОВП свідчать про високий вміст кисню у водоймі, що сприяє життєдіяльності водної флори та фауни. Якщо ж значення ОВП низькі, то це є сигналом про забрудненість води органічними рештками. А чим більше органічних залишків, тим більше розвивається бактерій, що споживають кисень. Окрім того, низькі значення ОВП можуть бути показником забруднення токсичними речовинами, зокрема органічного походження. За таких умов у риб розвивається кисневий голод та отруєння організму, що неминуче призводить до їх загибелі.

Питання№4 – яка ж саме органічна речовина потрапила у Сейм?

На це питання дали відповідь результати бактеріологічних досліджень проб води, проведених лабораторією Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області на запит керівника ПРМГО «СІМП» Я. Счасливцева.

Результати бактеріологічних досліджень наводять жах!!! Вдумайтесь, кількість лактозо-позитивної кишкової палички (мова йде про кишкову паличку Escherichiacoli)  у літрі води становила 4,6 мільйони одиниць замість гранично допустимих 5000. Це у 920 разів вище, ніж можливо за санітарними нормами!!!

То що ж це за бактерія E. coli і як така їх кількість могла потрапити у річку?  Як відомо, E. coli є найбільш численним факультативним аеробом товстого кишечнику тварин та людей. Тобто ці бактерії у великій кількості живуть у кишечнику й у зовнішнє середовище можуть потрапити єдиним шляхом – разом з неперетравленими рештками – фекаліями. Величезна кількість кишкової палички у воді Сейму потрапила туди разом з такою ж величезною кількістю фекалій!!!. Саме вони зумовили «загадковий» колір води та специфічний її запах. На це звернули увагу усі, хто виловлював зачманілу рибу.

Отже, усі лабораторні дослідження вказують на те, що тією загадковою органічною речовиною, яка в кінцевому результаті зумовила явища задухи у річці, були найімовірніше не очищені каналізаційні води, забруднені продуктами життєдіяльності людей. На питання: «Де може бути сконцентрована така їх кількість?», дати відповідь не складно – це  водоочисні споруди. До речі, здатність E. coli виживати  у зовнішньому середовищі робить цю бактерію надзвичайно важливим і найбільш точним індикатором для дослідження зразків на наявність фекальних забруднень.

Питання №5 – чи могла велика кількість бактерій стати причиною гибелі риби та інших гідробіонтів?

Скоріш за все тут синхронно спрацьовували два чинника – низька концентрація розчиненого кисню у воді, спричинена наявністю у ній величезної кількості органіки та бактерій, і це підтверджено лабораторно, та велика кількість ендотоксину ейшеріхій, який вивільнявся у воду з їх відмерлих клітин та уже містився у неочищених каналізаційних стоках.

Ендотоксину кишкової палички властивий широкий спектр біологічної активності, він є досить стійкою сполукою і не втрачає своєї здатності спричинювати токсикози у тварин чи людей навіть після тривалого перебування його у зовнішньому середовищі. Високі дози ендотоксину або тривале перебування його у крові зумовлює клітинну гіперреакцію, яка супроводжується вивільненням токсичної кількості цитокінів та інших клітинних медіаторів. Ці речовини зумовлюють розвиток септичного стану та призводять до руйнування тканин органів, тобто викликають характерні патологічні зміни. Саме такі патологічні зміни внутрішніх органів були виявлені під час розтину загиблої роби у лабораторії Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області.

Питання №6 – з яких саме водоочисних споруд могла потрапити у Сейм велика кількість води, забрудненої фекальними масами?

Дати однозначну відповідь на це питання на жаль не можливо. Однак в інтернет просторі можна знайти досить інформації, щоб зробити певні висновки. Для прикладу надаємо кілька заголовків і цитат з інтернет видань наших російських сусідів. Події,і про які повідомляється, відбувалися у червні та жовтні місяцях цього року.

«Ситуацию прокомментировал Михаил Горбунов, заместитель губернатора Курской области. В систему городской канализации попала некая жидкость красно-коричневого цвета.Она привела к гибели бактерий, которые фильтруют сточные воды перед выпуском в Сейм. После этого недоочищенная вода попала в реку. Ситуацию усугубила жара. Концентрация кислорода в воде уменьшилась, рыба погибла».

«Одно предприятие, причастное к этому случаю, мы можем назвать уже сегодня, — говорит директор регионального департамента экологической безопасности и природопользования Константин Поляков. — Это МУП «Курсводоканал», который допустил эту ситуацию».

«Журналисты интересовались, можно ли было предотвратить трагедию? Но выяснилось, что остановить процесс сброса зараженной воды с очистных сооружений в водоем технически невозможно. Таким образом, если в канализацию попадут действительно опасные вещества, они беспрепятственно вытекут в реку».

«Но есть и хорошая новость. Модернизация очистных сооружений. Ожидается, что работы начнутся уже в этом году. Планируемый срок завершения — 2021 год».

Із цих цитат зрозуміло, що МУП «Курсводоканал» є екологічно небезпечним об’єктом, де так звані нештатні ситуації можуть виникнути в любу хвилину і зупинити трагедію буде «технически невозможно»!!! Одне спасіння – модернізація. Чи розпочалася вона у жовтні місяці цього року? Напевне, що ні. Чи могла трапитися ще одна аварія на цьому підприємстві у цьому ж місяці? Напевне, що так. І на це опосередковано вказує ще одно повідомлення наших сусідів від 25 жовтня 2019 року.

 З написанного слідує, що на річці Сейм, на кордоні з Україною біля Тьоткіного  працювала комісія, яка перевіряла інформацію про масову гибель риби під Курском! Тобто, отруєння риби спостерігали на ділянці від Курська до Тьоткіно. Те, що мор риби був і що про нього повідомляли посадових осіб зрозуміло, інакше з якої б нагоди високі посадовці із поважних державних структур Росії збиралися на кордоні з Україною. Інша річ, що ці посадовці повинні були побачити чисту, незабруднену річку без загиблої риби. Допустити підтвердження другої підряд екологічної катастрофи на Сейму під Курском було не можливим. Хтось би втратив свої посади чи отримав би строки за якоюсь кримінальною статтею.  Щоб ніхто не постраждав,  потрібно було промити русло річки! Для цього достатньо на кілька днів відкрити задвижки на греблі, яка перегороджує Сейм у Тьоткіно. Якщо проаналізувати певні факти і дати, то все стає на свої місця.

Отже, задуха риби на українській ділянці Сейму почалася орієнтовно 11-12 жовтня. У цей час усі спостерігали раптовий підйом рівня води у річці. За показаннями мешканців присеймівських сіл він становив кілька десятків сантимертів, і цей підйом тривав кілька днів. Чому раптом вода у річці прибула, зрозуміло – промивка русла. За кілька днів у наш Сейм була скинута велика кількість води, забрудненої фекаліями. Вище Тьоткіного вода стала чистою і це, зверніть увагу, аж 17 жовтня, зафіксували російські посадовці. У цей час забруднена маса води була уже в Путивлі.

 

 

Мої пости (статті)

Підписатись на новини

Thank you! Your submission has been received!

Oops! Something went wrong while submitting the form